промовляння

ПРОМОВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. промовля́ти.

Художня майстерність читця не зводиться до сумлінного промовляння тексту (Худ. чит., 1955, 8).

Значення в інших словниках

1. промовляння — промовля́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. промовляння — -я, с. Дія за знач. промовляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. промовляння — ПРОМОВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. промовля́ти. Художня майстерність читця не зводиться до сумлінного промовляння тексту (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах