промовляння
ПРОМОВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. промовля́ти.
Художня майстерність читця не зводиться до сумлінного промовляння тексту (Худ. чит., 1955, 8).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- промовляння — промовля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- промовляння — -я, с. Дія за знач. промовляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- промовляння — ПРОМОВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. промовля́ти. Художня майстерність читця не зводиться до сумлінного промовляння тексту (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах