промовляння

ПРОМОВЛЯ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. промовля́ти.

Художня майстерність читця не зводиться до сумлінного промовляння тексту (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промовляння — промовля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. промовляння — -я, с. Дія за знач. промовляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промовляння — ПРОМОВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. промовля́ти. Художня майстерність читця не зводиться до сумлінного промовляння тексту (Худ. чит., 1955, 8). Словник української мови в 11 томах