1. Словник української мови в 11 томах

промовлений

ПРОМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до промо́вити.

Потайні, світлі й добрі думки, як птиці-горлиці, немовби нашіптували їй: ..«Ти матимеш сина чи дочку… Маленькі теплі, пахучі рученята обіймуть тебе за шию, і з вуст, ніжних і чистих, як пелюстки ранньої квітки, ти почуєш промовлене до тебе перше слово «мамо» (Шиян, Баланда, 1957, 175);

// промо́влено, безос. присудк. сл.

Маруся й Ломицький увійшли в столову. Стара глянула на їх і про все догадалась… Вона догадалась, що велике слово про любов вже було промовлено між ними (Н.-Лев., VI, 1966, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промовлений — промо́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. промовлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до промовити. || промовлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промовлений — ПРОМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до промо́вити. Потайні, світлі й добрі думки, як птиці-горлиці, немовби нашіптували їй: .. “Ти матимеш сина чи дочку... Словник української мови у 20 томах