промочений
ПРОМО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до промочи́ти.
Ринка, вся промочена салом, зайнялась (Н.-Лев., II, 1956, 304);
— Ото буде страва… Мадлена порозкошує! — весело промовила Жабі до промоченого тузлуком пакунка (Досв., Вибр., 1959, 22).
Словник української мови (СУМ-11)