промочений
ПРОМО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до промочи́ти.
Ринка, вся промочена салом, зайнялась (Н.-Лев., II, 1956, 304);
— Ото буде страва… Мадлена порозкошує! — весело промовила Жабі до промоченого тузлуком пакунка (Досв., Вибр., 1959, 22).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- промочений — промо́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- промочений — див. мокрий Словник синонімів Вусика
- промочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до промочити. || промочено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- промочений — ПРОМО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до промочи́ти. Ринка, вся промочена салом, зайнялась (І. Нечуй-Левицький); – Ото буде страва... Мадлена порозкошує!... Словник української мови у 20 томах