1. Словник української мови у 20 томах

промочений

ПРОМО́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до промочи́ти.

Ринка, вся промочена салом, зайнялась (І. Нечуй-Левицький);

– Ото буде страва... Мадлена порозкошує! – весело промовила Жабі до промоченого тузлуком пакунка (Олесь Досвітній);

У світлиці хтось ходив: чути було шум одежі, промоченої дощем (К. Гриневичева).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промочений — промо́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. промочений — див. мокрий Словник синонімів Вусика
  3. промочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до промочити. || промочено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. промочений — ПРОМО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до промочи́ти. Ринка, вся промочена салом, зайнялась (Н.-Лев., II, 1956, 304); — Ото буде страва… Мадлена порозкошує! — весело промовила Жабі до промоченого тузлуком пакунка (Досв., Вибр., 1959, 22). Словник української мови в 11 томах