пронесений

ПРОНЕ́СЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пронести́ 1.

Крізь вир боїв і полум’я заграв пройшли ми путь, важку, побідну, довгу, — і прапор наш, пронесений од Волги, над куполом рейхстагу запалав (Гонч., Вибр., 1959, 287);

// проне́сено,

безос. присудк. сл. — Ти ж чув, Самієв, солдатське прислів’я: де прапор пронесено, там уже ми в землю вросли (Гончар, III, 1959, 348).

Значення в інших словниках

1. пронесений — проне́сений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пронесений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пронести 1). || пронесено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пронесений — ПРОНЕ́СЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пронести́ 1–3. Крізь вир боїв і полум'я заграв пройшли ми путь, важку, побідну, довгу, – і прапор наш, пронесений од Волги, над куполом рейхстагу запалав (І. Гончаренко); // проне́сено, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах