пронумерований
ПРОНУМЕРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пронумерува́ти;
// пронумеро́вано, безос. присудк. сл.
Згадуючи.. усі сумніви, труднощі і прикрості у процесі створення фільму, коли сценарій уже затверджено і, як ведеться, вже «пронумеровано, прошнуровано й скріплено сургучною печаткою», я приходжу до такого висновку: народ доручив нам свою кінодраматургію для того, щоб ми здобували в ній перемоги (Довж., III, 1960, 167).
Словник української мови (СУМ-11)