пронумерований
пронумеро́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до пронумерувати.
|| пронумеровано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипронумеро́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до пронумерувати.
|| пронумеровано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови