пронюхувати

ПРОНЮ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОНЮ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка.

1. Нюхаючи кожну річ окремо, відчувати її запах.

2. перен., розм. Дізнаватися про що-небудь, вивідувати щось.

— Треба перевірити Яська, — вставив я своє слово. — Може, він Борисом засланий до нас, щоб пронюхувати (Чаб., Катюша, 1960, 54);

Пронюхали в селі, Що Солопій горох посіяв на ріллі (Г.-Арт., Байки.., 1958, 62);

Коли б Свербик не пронюхав небезпеки і не зник з горизонту зовсім (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 238).

Значення в інших словниках

1. пронюхувати — проню́хувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пронюхувати — ПРОЧУВАТИ, ДОШУКУВАТИСЯ, (шпигуючи) вишпиговувати.  Словник синонімів Караванського
3. пронюхувати — див. нюхати  Словник синонімів Вусика
4. пронюхувати — -ую, -уєш, недок., пронюхати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. 1》 Нюхаючи кожну річ окремо, відчувати її запах. 2》 перен., розм. Дізнаватися про що-небудь, вивідувати щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пронюхувати — ПРОНЮ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОНЮ́ХАТИ, аю, аєш, док., що і без дод. 1. Нюхаючи кожну річ окремо, відчувати її запах. 2. перен., розм. Дізнаватися про що-небудь, вивідувати щось. – Треба перевірити Яська, – вставив я своє слово.  Словник української мови у 20 томах
6. пронюхувати — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
7. пронюхувати — Пронюхувати, -хую, -єш сов. в. пронюхати, -хаю, -єш, гл. Пронюхивать, пронюхать, разнюхать, развѣдывать, развѣдать, провѣдать. Пронюхала мишва, що вже нема котів, та швидче до мішків. Гліб.  Словник української мови Грінченка