Словник української мови в 11 томах

проразливий

ПРОРА́ЗЛИВИЙ, а, е, діал. Пронизливий.

З червоного комина бухає дим і розлягається проразливий свист (Фр., І, 1955, 364);

Проразливий нелюдський крик видав Михайло Жолтурка з себе, став проклинати своїх докторів (Ков., Тв., 1958, 147).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. проразливий — -а, -е, діал. Пронизливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. проразливий — ПРОРА́ЗЛИВИЙ, а, е, діал. Пронизливий. З червоного комина бухає дим і розлягається проразливий свист (І. Франко); Проразливий нелюдський крик видав Михайло Жолтурка з себе, став проклинати своїх докторів (С. Ковалів).  Словник української мови у 20 томах