Словник української мови в 11 томах

проразливо

ПРОРА́ЗЛИВО, діал. Присл. до прора́зливий.

Вискочив [кіт] аж на полицю між тарелі і миски і м’явкотів [нявчав] проразливо (Ков., Світ.., 1960, 7);

«У Проскурові погром», — проразливо стогнало в апараті (Кач., II, 1958, 380).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. проразливо — Проразливо (223) (przeraźliwie) [MО,III]  Словник з творів Івана Франка
  2. проразливо — прора́зливо прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
  3. проразливо — діал. Присл. до проразливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. проразливо — ПРОРА́ЗЛИВО, діал. Присл. до прора́зливий. Вискочив [кіт] аж на полицю між тарелі і миски і м'явкотів [нявчав] проразливо (С. Ковалів); “У Проскурові погром”, – проразливо стогнало в апараті (Я. Качура).  Словник української мови у 20 томах