прорешетити
ПРОРЕШЕТИ́ТИ, ечу́, ети́ш, перех., розм. Док. до решети́ти 1.
Мені тоді здавалось, що от-от з хвилини на хвилину зайде опецькуватий фашист із автоматом, виштовхне мене на подвір’я і прорешетить голову (Збан., Єдина, 1959, 174);
[Кряж:] Я з Котовським за нашу владу бився, колгосп організовував, мене куркульські обрізи шість разів прорешетили (Зар., Антеї, 1962, 219).
Словник української мови (СУМ-11)