проробка

ПРОРО́БКА, и, ж. Те саме, що проро́блення.

Абдулла мав їхати на якесь будівництво.. для короткотермінової практики з монтажу і для проробки своєї дипломної роботи, ув’язуючи її з виробництвом (Ле, Міжгір’я, 1953, 450);

— Знову на проробку? — спалахнув він (Донч., V, 1957, 556).

Значення в інших словниках

1. проробка — проро́бка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. проробка — ПРОРО́БКА, и, ж. Те саме, що проро́блення. Абдулла мав їхати на якесь будівництво.. для короткотермінової практики з монтажу і для проробки своєї дипломної роботи, ув'язуючи її з виробництвом (Іван Ле); – Знову на проробку? – спалахнув він (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах