пророщений

ПРОРО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прорости́ти.

Гнізда, де зійшло по одній рослині або зовсім нема сходів, ми підсіваємо вологим, трохи пророщеним насінням (Рад. Укр., 22.І 1961, 4);

// У знач. прикм.

З метою поповнення раціонів вітамінами рекомендується добавляти до кормів пророщене зерно (Свинар., 1956, 147).

Значення в інших словниках

1. пророщений — проро́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пророщений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проростити. || пророщено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пророщений — ПРОРО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прорости́ти. Гнізда, де зійшло по одній рослині або зовсім нема сходів, ми підсіваємо вологим, трохи пророщеним насінням (з газ.); // у знач. прикм. З метою поповнення раціонів вітамінами рекомендується добавляти до кормів пророщене зерно (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах