пророщений

проро́щений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до проростити.

|| пророщено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. пророщений — проро́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пророщений — ПРОРО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прорости́ти. Гнізда, де зійшло по одній рослині або зовсім нема сходів, ми підсіваємо вологим, трохи пророщеним насінням (з газ.); // у знач. прикм. З метою поповнення раціонів вітамінами рекомендується добавляти до кормів пророщене зерно (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. пророщений — ПРОРО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прорости́ти. Гнізда, де зійшло по одній рослині або зовсім нема сходів, ми підсіваємо вологим, трохи пророщеним насінням (Рад. Укр., 22.І 1961, 4); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах