прорубуватися
ПРОРУ́БУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОРУБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Спилюючи дерева, зрубуючи гілля, вирубуючи кущі і т. ін., пробиратися крізь що-небудь, вибиратися звідкись.
Слова у вас нехай скупі, але я добре бачу, як ви по звіровій [звіриній] тропі, в гущавині — крізь хащу в тайзі прорубуєтесь втрьох, де й звір не лишив сліду… (Гонч., Вибр., 1959, 281);
Я й домудрувався. Лиш сокиру притащив [приніс], З дупла прорубався (Рудан., Тв., 1959, 151).
2. тільки недок. Пас. до прору́бувати.
Словник української мови (СУМ-11)