прорізування
ПРОРІ́ЗУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прорі́зувати і прорі́зуватися.
Ножиці вживаються маленькі, з гострими кінцями для прорізування тканини та вирізування (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 6);
Для прорізування шліців у головках гвинтів і вузьких канавок в інших деталях застосовують товсті полотна ножівки (Практ. з машинозн., 1957, 50);
Тепер для формування густоти насадження застосовують переважно механізоване прорізування сходів культиватором впоперек рядків (Хлібороб Укр., 4, 1965, 3);
При рахіті відмічається запізнене прорізування зубів (Хвор. дит. віку, 1955, 125).
Словник української мови (СУМ-11)