прорізуваний
ПРОРІ́ЗУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до прорі́зувати.
Йшов дужий, ані на хвилину не спинюваний гул, прорізуваний верескливими покликами сирен та сигнальними посвистами паровозів (Коцюба, Нові береги, 1959, 228);
Голубий імлистий туман стояв над цехами, туман, прорізуваний гострими свічками домен (Загреб., Спека, 1961, 229).
Словник української мови (СУМ-11)