прорізний

ПРОРІЗНИ́Й, а́, е́.

1. Який має прорізи (у 1 знач.).

В кутку на круглому столику красується дрібне літургійне срібло: євангеліє, одягнуте в золочений прорізний орнамент, два високі потири, хрест (Стельмах, І, 1962, 414).

2. Який утворився внаслідок прорізування.

Крій кептарів досить простий.. Кептарі можуть мати невеликі кишені (накладні або прорізні) різноманітної форми — у вигляді прямокутника, трапеції, півкола (Нар. тв. та етн., 1, 1965, 60);

// Признач. для прорізування.

Пази шириною 2-2,5 мм фрезерують прорізними фрезами (Технол. різального інстр., 1959, 147).

Значення в інших словниках

1. прорізний — прорізни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. прорізний — -а, -е. 1》 Який має прорізи (у 1 знач.). 2》 Який утворився внаслідок прорізування. || Признач. для прорізування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прорізний — ПРОРІЗНИ́Й, а́, е́. 1. Який має прорізи (у 1 знач.). В кутку на круглому столику красується дрібне літургійне срібло: євангеліє, одягнуте в золочений прорізний орнамент, два високі потири, хрест (М.  Словник української мови у 20 томах