прорізний

прорізни́й

-а, -е.

1》 Який має прорізи (у 1 знач.).

2》 Який утворився внаслідок прорізування.

|| Признач. для прорізування.

Значення в інших словниках

1. прорізний — прорізни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. прорізний — ПРОРІЗНИ́Й, а́, е́. 1. Який має прорізи (у 1 знач.). В кутку на круглому столику красується дрібне літургійне срібло: євангеліє, одягнуте в золочений прорізний орнамент, два високі потири, хрест (М.  Словник української мови у 20 томах
3. прорізний — ПРОРІЗНИ́Й, а́, е́. 1. Який має прорізи (у 1 знач.). В кутку на круглому столику красується дрібне літургійне срібло: євангеліє, одягнуте в золочений прорізний орнамент, два високі потири, хрест (Стельмах, І, 1962, 414).  Словник української мови в 11 томах