прорізний

прорізни́й

-а, -е.

1》 Який має прорізи (у 1 знач.).

2》 Який утворився внаслідок прорізування.

|| Признач. для прорізування.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прорізний — прорізни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прорізний — ПРОРІЗНИ́Й, а́, е́. 1. Який має прорізи (у 1 знач.). В кутку на круглому столику красується дрібне літургійне срібло: євангеліє, одягнуте в золочений прорізний орнамент, два високі потири, хрест (М. Словник української мови у 20 томах
  3. прорізний — ПРОРІЗНИ́Й, а́, е́. 1. Який має прорізи (у 1 знач.). В кутку на круглому столику красується дрібне літургійне срібло: євангеліє, одягнуте в золочений прорізний орнамент, два високі потири, хрест (Стельмах, І, 1962, 414). Словник української мови в 11 томах