прорізний
прорізни́й
-а, -е.
1》 Який має прорізи (у 1 знач.).
2》 Який утворився внаслідок прорізування.
|| Признач. для прорізування.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прорізний — прорізни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- прорізний — ПРОРІЗНИ́Й, а́, е́. 1. Який має прорізи (у 1 знач.). В кутку на круглому столику красується дрібне літургійне срібло: євангеліє, одягнуте в золочений прорізний орнамент, два високі потири, хрест (М. Словник української мови у 20 томах
- прорізний — ПРОРІЗНИ́Й, а́, е́. 1. Який має прорізи (у 1 знач.). В кутку на круглому столику красується дрібне літургійне срібло: євангеліє, одягнуте в золочений прорізний орнамент, два високі потири, хрест (Стельмах, І, 1962, 414). Словник української мови в 11 томах