прорізний
ПРОРІЗНИ́Й, а́, е́.
1. Який має прорізи (у 1 знач.).
В кутку на круглому столику красується дрібне літургійне срібло: євангеліє, одягнуте в золочений прорізний орнамент, два високі потири, хрест (М. Стельмах);
Вироби Кардашинського центру відзначаються мініатюрністю, та досить широким асортиментом. Це кельти, втульчасті тесла, ножі з паралельними лезами, кинджальчики, бритви, вістря до списів із прорізним пером, різноманітні прикраси (з наук. літ.).
2. Який утворився внаслідок прорізування.
Крій кептарів досить простий.. Кептарі можуть мати невеликі кишені (накладні або прорізні) різноманітної форми – у вигляді прямокутника, трапеції, півкола (з наук. літ.);
// Признач. для прорізування.
Пази шириною 2–2,5 мм фрезерують прорізними фрезами (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- прорізний — прорізни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- прорізний — -а, -е. 1》 Який має прорізи (у 1 знач.). 2》 Який утворився внаслідок прорізування. || Признач. для прорізування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прорізний — ПРОРІЗНИ́Й, а́, е́. 1. Який має прорізи (у 1 знач.). В кутку на круглому столику красується дрібне літургійне срібло: євангеліє, одягнуте в золочений прорізний орнамент, два високі потири, хрест (Стельмах, І, 1962, 414). Словник української мови в 11 томах