прорізний
ПРОРІЗНИ́Й, а́, е́.
1. Який має прорізи (у 1 знач.).
В кутку на круглому столику красується дрібне літургійне срібло: євангеліє, одягнуте в золочений прорізний орнамент, два високі потири, хрест (Стельмах, І, 1962, 414).
2. Який утворився внаслідок прорізування.
Крій кептарів досить простий.. Кептарі можуть мати невеликі кишені (накладні або прорізні) різноманітної форми — у вигляді прямокутника, трапеції, півкола (Нар. тв. та етн., 1, 1965, 60);
// Признач. для прорізування.
Пази шириною 2-2,5 мм фрезерують прорізними фрезами (Технол. різального інстр., 1959, 147).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прорізний — прорізни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- прорізний — -а, -е. 1》 Який має прорізи (у 1 знач.). 2》 Який утворився внаслідок прорізування. || Признач. для прорізування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прорізний — ПРОРІЗНИ́Й, а́, е́. 1. Який має прорізи (у 1 знач.). В кутку на круглому столику красується дрібне літургійне срібло: євангеліє, одягнуте в золочений прорізний орнамент, два високі потири, хрест (М. Словник української мови у 20 томах