прорізний — Орфографічний словник української мови

прорізний — -а, -е. 1》 Який має прорізи (у 1 знач.). 2》 Який утворився внаслідок прорізування. || Признач. для прорізування. Великий тлумачний словник сучасної мови
прорізний — ПРОРІЗНИ́Й, а́, е́. 1. Який має прорізи (у 1 знач.). В кутку на круглому столику красується дрібне літургійне срібло: євангеліє, одягнуте в золочений прорізний орнамент, два високі потири, хрест (М. Словник української мови у 20 томах
прорізний — ПРОРІЗНИ́Й, а́, е́. 1. Який має прорізи (у 1 знач.). В кутку на круглому столику красується дрібне літургійне срібло: євангеліє, одягнуте в золочений прорізний орнамент, два високі потири, хрест (Стельмах, І, 1962, 414). Словник української мови в 11 томах