прорізь
ПРО́РІЗЬ, і, ж. Те саме, що про́різ 1, 4.
Навіть у буденні дні в каплиці горіла лампада, і віруючі часом заходили сюди, щоб поцілувати ікону й кинути в синеньку скриньку з вузькою проріззю мідяка (Шиян, Гроза.., 1956, 26);
У нім [у кулеметному щиті] є прорізь для прицілу, і смерть крізь нього нас косила (Сос., II, 1958, 385).
Словник української мови (СУМ-11)