прорікання

ПРОРІКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. проріка́ти.

— Рийте, рийте, ваші благородія, — глумливо кидав він Дьяконову та іншим. — Тільки чи довго тут будете володіти і княжити? — Дьяконов волів би краще не слухати похмурих його прорікань, бо, як не дивно, але Васька Лобатий.. не раз уже виявлявся правим (Гончар, II, 1959, 351).

Значення в інших словниках

1. прорікання — проріка́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. прорікання — -я, с. Дія за знач. прорікати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прорікання — ПРОРІКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. проріка́ти. – Рийте, рийте, ваші благородія, – глумливо кидав він Дьяконову та іншим. – Тільки чи довго тут будете володіти і княжити?...  Словник української мови у 20 томах