прорікання
ПРОРІКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. проріка́ти.
— Рийте, рийте, ваші благородія, — глумливо кидав він Дьяконову та іншим. — Тільки чи довго тут будете володіти і княжити? — Дьяконов волів би краще не слухати похмурих його прорікань, бо, як не дивно, але Васька Лобатий.. не раз уже виявлявся правим (Гончар, II, 1959, 351).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прорікання — проріка́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- прорікання — -я, с. Дія за знач. прорікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прорікання — ПРОРІКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. проріка́ти. – Рийте, рийте, ваші благородія, – глумливо кидав він Дьяконову та іншим. – Тільки чи довго тут будете володіти і княжити?... Словник української мови у 20 томах