просватати
ПРОСВА́ТАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Одержати згоду на одруження у батьків майбутньої нареченої (про старостів); засватати.
Вихваляються [старости]: от там і там таку-то за такого просватали (Кв.-Осн., II, 1956, 65);
Коли Кульжан минуло тільки п’ять років, її просватали за сина багатого бая, чиї кочовища розташувалися в далекому Семиріччі (Тулуб, В степу.., 1964, 59).
Словник української мови (СУМ-11)