Словник української мови в 11 томах

просватати

ПРОСВА́ТАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Одержати згоду на одруження у батьків майбутньої нареченої (про старостів); засватати.

Вихваляються [старости]: от там і там таку-то за такого просватали (Кв.-Осн., II, 1956, 65);

Коли Кульжан минуло тільки п’ять років, її просватали за сина багатого бая, чиї кочовища розташувалися в далекому Семиріччі (Тулуб, В степу.., 1964, 59).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. просватати — просва́тати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. просватати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Одержати згоду на одруження у батьків майбутньої нареченої (про старостів); засватати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просватати — ПРОСВА́ТАТИ, аю, аєш, док., кого, розм. Одержати згоду на одруження у батьків майбутньої нареченої (про старостів); засватати. Вихваляються [старости]: от там і там таку-то за такого просватали (Г.  Словник української мови у 20 томах