просвітителька

ПРОСВІТИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до просвіти́тель.

Папа [римський] славив жорстоку Марію-Терезу як просвітительку (Скл., Карпати, II, 1954, 285).

Значення в інших словниках

1. просвітителька — просвіти́телька іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. просвітителька — -и. Жін. до просвітитель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. просвітителька — ПРОСВІТИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до просвіти́тель. Папра [римський] славив жорстоку Марію Терезу як просвітительку (С. Скляренко).  Словник української мови у 20 томах