просвітителька
ПРОСВІТИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до просвіти́тель.
Папа [римський] славив жорстоку Марію-Терезу як просвітительку (Скл., Карпати, II, 1954, 285).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- просвітителька — просвіти́телька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- просвітителька — -и. Жін. до просвітитель. Великий тлумачний словник сучасної мови
- просвітителька — ПРОСВІТИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до просвіти́тель. Папра [римський] славив жорстоку Марію Терезу як просвітительку (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах