просвітитель
ПРОСВІТИ́ТЕЛЬ, я, ч.
1. іст. Прихильник просвітительства (у 1 знач.).
Просвітителі (Вольтер та інші) вели боротьбу з феодальними порядками й висміювали середньовічні забобони (Іст. СРСР, II, 1957, 53);
Радіщев.. у своїй політичній програмі пішов значно далі західноєвропейських просвітителів (Вісник АН, 9, 1949, 52).
2. Пропагандист прогресивних ідей, знань, культури і т. ін.
Могутній труд і ерудиція поета [М. Рильського] показує його нашому народу як просвітителя і гарячого поборника дружби культур і народів (Мал., Думки.., 1959, 19);
До букваря Куліша Шевченко підходив як просвітитель. Він хотів, щоб народ навчався грамоти не по офіціальних підручниках, що задурманювали голови релігією, а по книжках, які ширили б прогресивні ідеї (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 444).
Значення в інших словниках
- просвітитель — просвіти́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- просвітитель — -я, ч. 1》 іст. Прихильник просвітительства (у 1 знач.). 2》 Пропагандист прогресивних ідей, знань, культури і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- просвітитель — моск. освітник освітник, навчач, учитель Словник чужослів Павло Штепа
- просвітитель — ПРОСВІТИ́ТЕЛЬ, я, ч. 1. іст. Прихильник просвітительства (у 1 знач.). Просвітителі (Вольтер та інші) вели боротьбу з феодальними порядками й висміювали середньовічні забобони (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- просвітитель — ПРОПАГАНДИ́СТ (ідей, учення, наукових знань тощо), ПРОСВІТИ́ТЕЛЬ, ПРОПОВІ́ДНИК книжн., уроч.; ПОПУЛЯРИЗА́ТОР (перев. наукових знань). Невдовзі Пантелеймон Махиня став для валявчан і вчителем грамоти, і тлумачем біжучих подій, і пропагандистом (Д. Словник синонімів української мови