просвітитель
просвіти́тель
-я, ч.
1》 іст. Прихильник просвітительства (у 1 знач.).
2》 Пропагандист прогресивних ідей, знань, культури і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- просвітитель — просвіти́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- просвітитель — моск. освітник освітник, навчач, учитель Словник чужослів Павло Штепа
- просвітитель — ПРОСВІТИ́ТЕЛЬ, я, ч. 1. іст. Прихильник просвітительства (у 1 знач.). Просвітителі (Вольтер та інші) вели боротьбу з феодальними порядками й висміювали середньовічні забобони (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- просвітитель — ПРОПАГАНДИ́СТ (ідей, учення, наукових знань тощо), ПРОСВІТИ́ТЕЛЬ, ПРОПОВІ́ДНИК книжн., уроч.; ПОПУЛЯРИЗА́ТОР (перев. наукових знань). Невдовзі Пантелеймон Махиня став для валявчан і вчителем грамоти, і тлумачем біжучих подій, і пропагандистом (Д. Словник синонімів української мови
- просвітитель — ПРОСВІТИ́ТЕЛЬ, я, ч. 1. іст. Прихильник просвітительства (у 1 знач.). Просвітителі (Вольтер та інші) вели боротьбу з феодальними порядками й висміювали середньовічні забобони (Іст. СРСР, II, 1957, 53); Радіщев.. Словник української мови в 11 томах