1. Словник синонімів української мови

просвітитель

ПРОПАГАНДИ́СТ (ідей, учення, наукових знань тощо), ПРОСВІТИ́ТЕЛЬ, ПРОПОВІ́ДНИК книжн., уроч.; ПОПУЛЯРИЗА́ТОР (перев. наукових знань). Невдовзі Пантелеймон Махиня став для валявчан і вчителем грамоти, і тлумачем біжучих подій, і пропагандистом (Д. Прилюк); Могутній труд і ерудиція поета (М. Рильського) показує його нашому народу як просвітителя і гарячого поборника дружби культур і народів (А. Малишко); Як міг змінити так свою програму цей чоловік, що колись обіймав ціле життя такою широкою думкою, цей проповідник рівності, свободи! (Н. Кобринська); Мамієві не вистачало тієї цінної якості, без якої вчений перетворюється на популяризатора вже відомих істин, а не відкривача їх (С. Добровольський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просвітитель — просвіти́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. просвітитель — -я, ч. 1》 іст. Прихильник просвітительства (у 1 знач.). 2》 Пропагандист прогресивних ідей, знань, культури і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просвітитель — моск. освітник освітник, навчач, учитель Словник чужослів Павло Штепа
  4. просвітитель — ПРОСВІТИ́ТЕЛЬ, я, ч. 1. іст. Прихильник просвітительства (у 1 знач.). Просвітителі (Вольтер та інші) вели боротьбу з феодальними порядками й висміювали середньовічні забобони (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. просвітитель — ПРОСВІТИ́ТЕЛЬ, я, ч. 1. іст. Прихильник просвітительства (у 1 знач.). Просвітителі (Вольтер та інші) вели боротьбу з феодальними порядками й висміювали середньовічні забобони (Іст. СРСР, II, 1957, 53); Радіщев.. Словник української мови в 11 томах