просилений
ПРОСИ́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до просили́ти;
// проси́лено, безос. присудк. сл.
Жінки і дівчата носять цемент у цебриках, у яких крізь вуха просилено дрючок (Фр., І, 1955, 226);
Співає сніг під саньми, що везуть із міста сувої товарів і в’язки пахучої риби, крізь очі якої просилено цупкий шпагат (Стельмах, II, 1962, 346).
Словник української мови (СУМ-11)