прославляння

ПРОСЛАВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. прославля́ти 1, 2, 4.

Спільними рисами лялькового театру різних народів були антиурядові, антиклерикальні тенденції, демократична спрямованість, прославляння народної мудрості (Укр. клас. опера, 1957, 22).

Значення в інших словниках

1. прославляння — прославля́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. прославляння — -я, с. Дія за знач. прославляти 1), 2), 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прославляння — ПРОСЛАВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. прославля́ти 1, 2, 4. Гнався [Мустафа] за пишнотою, за славою, за владою, летів у відчайдушний риск, вірячи в любов до нього яничарів, в їхній захват ним, у прославлення й обожнювання (П. Загребельний); Поетові [А.  Словник української мови у 20 томах
4. прославляння — ХВАЛА́ (висловлення найвищої оцінки комусь, чомусь), УСЛА́ВЛЕННЯ, ЗВЕЛИЧА́ННЯ, ПРОСЛАВЛЯ́ННЯ, ГІМН, ПСАЛО́М, ДИФІРА́МБ, ПАНЕГІ́РИК (перебільшена похвала). Віддавна смілості й одвазі шумить по всесвіту хвала (М. Рильський); І сорок літ ішов Франко-сіяч..  Словник синонімів української мови