просочення
ПРОСО́ЧЕННЯ¹, я, с. Дія за знач. просочи́ти, просо́чувати і стан за знач. просочи́тися, просо́чуватися¹.
Колектив [заводу].. створив рецептуру і технологію кількох нових канатних мастил. Одне для просочення органічних осердь, три — для покриття волокон (Роб. газ., 6.III 1965, 2).
ПРОСО́ЧЕННЯ², я, с. Дія за знач. просочи́тися, просо́чуватися².
Словник української мови (СУМ-11)