Словник української мови в 11 томах

просочення

ПРОСО́ЧЕННЯ¹, я, с. Дія за знач. просочи́ти, просо́чувати і стан за знач. просочи́тися, просо́чуватися¹.

Колектив [заводу].. створив рецептуру і технологію кількох нових канатних мастил. Одне для просочення органічних осердь, три — для покриття волокон (Роб. газ., 6.III 1965, 2).

ПРОСО́ЧЕННЯ², я, с. Дія за знач. просочи́тися, просо́чуватися².

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. просочення — просо́чення 1 іменник середнього роду обробка мастилом тощо просо́чення 2 іменник середнього роду проникнення  Орфографічний словник української мови
  2. просочення — I -я, с. Дія за знач. просочити, просочувати і стан за знач. просочитися, просочуватися I. II -я, с. Дія за знач. просочитися, просочуватися II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просочення — ПРОСО́ЧЕННЯ¹, я, с. Дія за знач. просочи́ти і стан за знач. просочи́тися¹. Колектив [заводу] .. створив рецептуру і технологію кількох нових канатних мастил. Одне для просочення органічних осердь, три – для покриття волокон (з газ.). ПРОСО́ЧЕННЯ², я, с. Дія за знач. просочи́тися².  Словник української мови у 20 томах