просочуватися
ПРОСО́ЧУВАТИСЯ¹, ується, недок., ПРОСОЧИ́ТИСЯ, со́читься, док., чим.
1. Наскрізь просякати, насичуватися якою-небудь рідиною.
Коли деталі [з залізографіту] до двох годин кип’ятити у машинному маслі, вони просочуються ним, а тому в процесі роботи мають власне «самомащення» (Наука.., 7, 1964, 17);
Перев’язали туго рану, і просочився кров’ю бинт… (Сос., І, 1957, 302);
// Насичуватися якимсь запахом, сповнюватися димом і т. ін.
Під’їхав возом дядько Олекса.. Він весь просочився духом конюшини, лапаті квітки заплуталися в його старому, пропеченому жнив’яним сонцем одязі (Гуц., Скупана.., 1965, 112).
2. тільки недок. Пас. до просо́чувати.
ПРОСО́ЧУВАТИСЯ², ується, недок., ПРОСОЧИ́ТИСЯ, со́читься, док.
1. Поступово проникаючи крізь що-небудь, витікати, виділятися краплями або тонким струменем (про рідину).
Вода просочується з гір скрізь з грунту й стікає по камінцях по вулиці (Н.-Лев., II, 1956, 401);
Перев’язку зробив [поранений] невміло. Кров швидко просочувалась крізь полотно (Шиян, Гроза.., 1956, 82);
Ляля і тьотя Варя витерли його, оббили сукном та цератою, щоб не просочилась в ящик волога (Гончар, IV, 1960, 45);
*Образно. Далі, крізь синю вечірню вуаль, просочуються контури могутньої греблі (Баш, П’єси, 1958, 137);
// Проникати, проходити через якісь отвори, щілини тощо (про повітря, запахи і т. ін.).
Встановивши, що повітря ніде не просочується, сигнальник став попускати канат [з водолазом] (Трубл., Шхуна.., 1940, 312);
До самої хати підходить чималий сад, і навіть тепер, на морозі, тут пахне влежаними яблуками: певне, десь з невидимих душників просочується міцний дух (Стельмах, І, 1962, 71);
Холодний жовтневий вітер просочується крізь подертий намет і задуває тьмяний вогник (Тулуб, Людолови, II, 1957, 543);
// Пробиваючись крізь що-небудь, проникати, попадати кудись (про світло, звуки і т. ін.).
Крізь грубе.. зеленковате [зеленкувате] скло, з якого був зроблений дах шопи, просочувалися перші хвилі літнього досвітку (Фр., III, 1950, 326);
Іноді приглушено просочувався крізь стіну тоненький голосок Ганнусі (Коп., Лейтенанти, 1947, 78);
Засвітили лампу, її жовтаве світло заповнило кімнату, просочилося.. крізь щілини за ширму (Грим., Кавалер.., 1955, 34);
— А хто там ходить? — Це я, Митрофане Вакуловичу, — просочився крізь отвір для саморобного ключа сумирний голос Кузьми Василенка (Стельмах, II, 1962, 93);
// перен. Доходити, поширюватися, ставати відомим (про чутки, відомості і т. ін.).
Починалися палкі бесіди про новини, які коли-не-коли та й просочувалися сюди з Оренбурга, а іноді й з берегів Вісли (Тулуб, В степу.., 1964, 156);
— Від його свідчень не залежать терміни наступу фронту, товаришу Федір! Але ми хочемо знати, як просочилася таємниця явки до зрадника (Ю. Янов., І, 1954, 234);
// перен. Поступово охоплювати кого-небудь, заволодівати кимсь (про почуття).
Від передчуття гострих нападок, власне, й просочувався в душу Нестора неспокій (Вол., Озеро.., 1959, 68);
// перен. Проникати куди-небудь (про думки, ідеї і т. ін.).
Буржуазна ідеологія просочується до нашого середовища з капіталістичного світу (Рад. Укр., 29.III 1963, 2).
2. перен. Непомітно або долаючи якісь перепони, пробиратися, проникати куди-небудь, углиб чогось.
Досить сумирне поводження натовпу, що оточував ганок сільради (а іноді дехто просочувався й до приміщення), тільки ствердило їхній намір (Епік, Тв., 1958, 334);
Жодна жива душа не могла просочитися крізь щільне плетиво патрулів (Загреб., Європа. Захід, 1961, 73).
Словник української мови (СУМ-11)