проспіваний

ПРОСПІ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проспіва́ти.

О, ще не всі умерли жалі, Не всі проспівані пісні, Не всі захмарилися далі, — Ще кров кипить, клекоче в шалі (Олесь, Вибр., 1958, 193);

Шашубай грає на домбрі й співає пісню, присвячену Абаю.. Після кожної проспіваної строфи народний акин щоразу підводиться і низько вклоняється портретові Абая (Мас., Роман.., 1970, 194);

// проспі́вано, безос. присудк. сл.

Перша частина концерту близилась до кінця. Було проспівано сопранове sоlо [соло]; програно на фортепіані сонату (Сам., II, 1958, 222);

Скільки пісень, що крають душу, проспівано дорогою, скільки сліз пролито, скільки поховано надій! (Довж., III, 1960, 49).

◊ Проспі́вана пі́сенька чия — прийшов (приходить) кінець кому-, чому-небудь (про чиєсь життя, чиїсь успіхи і т. ін.).

— Ну,.. Корнію, проспівана твоя пісенька. Хоч би вже смерть, та не така паскудна (Збан., Малин. дзвін, 1958, 253).

Значення в інших словниках

1. проспіваний — проспі́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. проспіваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проспівати. || проспівано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проспіваний — ПРОСПІ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проспіва́ти. О, ще не всі умерли жалі, Не всі проспівані пісні, Не всі захмарилися далі, – Ще кров кипить, клекоче в шалі (О.  Словник української мови у 20 томах
4. проспіваний — проспі́вана (доспі́вана, скі́нчена) пі́сенька (рідше пі́сня) чия. Настав кінець кому-, чому-небудь, чиясь діяльність закінчилась. — Ну, .. Корнію, проспівана твоя пісенька. Хоч би вже смерть, та не така паскудна (Ю. Збанацький); Отаман нахмурив брови ..  Фразеологічний словник української мови