проставляти

ПРОСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРОСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. проста́влять; док., перех. Писати, вписувати (перев. у спеціально залишене або пропущене місце).

Наголосків [наголосів] у сьому зшитку єсть доволі, здається, а в першому будьте ласкаві самі проставте (Л. Укр., V, 1956, 80);

На дошці для приїжджих швейцар проставив крейдою нове прізвище (Донч., II, 1956, 84);

Проставити у табелі денний заробіток.

Значення в інших словниках

1. проставляти — проставля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проставляти — -яю, -яєш, недок., проставити, -влю, -виш; мн. проставлять; док., перех. Писати, вписувати (перев. у спеціально залишене або пропущене місце).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проставляти — ПРОСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРОСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. проста́влять; док., що. Писати, вписувати і т. ін. (перев. у спеціально залишене або пропущене місце).  Словник української мови у 20 томах