простежування
ПРОСТЕ́ЖУВАННЯ, я, с. Дія за знач. просте́жувати.
Починаючи працю над черговим своїм твором, [Л. М.] Толстой ніколи наперед не знав, чим закінчиться життєвий шлях героя. Він вимальовувався перед ним лише внаслідок простежування й аналізу всього життя людини (Рад. літ-во, 4, 1963, 127).
Словник української мови (СУМ-11)