простенький

ПРОСТЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до прости́й 2-7.

Суддя був собі простенький старичок, усім доступний, добрий і славився як диво (Мирний, І, 1954, 160);

Андрій поклав перед Миколою шмат ватмана, на якому було вимальовано вікно: в складеному вигляді, а також подетально. — Дуже простенька, звичайнісінька собі робота (Збан., Курил. о-ви, 1963, 206);

Щось журно мені, — і журлива казка сплітається в голові. Така простенька та щира (Вас., II, 1959, 393);

В барвистій сій товпі [натовпі].. плямкою непотрібною здавалося простеньке платтячко Марусі, вузько нап’ялене на маленьку, вутлу фігурку (Хотк., II, 1966, 146);

Він.. справив простеньке, негучне весілля і став найкращим чинбарем на всю волость (Стельмах, II, 1962, 115);

[Єфросина:] Ат… простенька собі дівчина… зовсім не нам рівня (Н.-Лев., II, 1956, 485).

Значення в інших словниках

1. простенький — просте́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. простенький — див. простий  Словник синонімів Вусика
3. простенький — -а, -е. Пестл. до простий 2-7).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. простенький — ПРОСТЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до про́сти́й 2–7. Андрій поклав перед Миколою шмат ватмана, на якому було вимальовано вікно: в складеному вигляді, а також подетально. – Дуже простенька, звичайнісінька собі робота (Ю.  Словник української мови у 20 томах