просіл

ПРОСІ́Л, со́лу, ч.

1. Дія за знач. просоли́ти, просо́лювати і стан за знач. просоли́тися, просо́люватися.

Просіл риби.

2. розм. Солона риба; страва з солоної риби.

— Може, він, або другий хто, їхатиме у місто, — попросю [попрошу] просолу купити… (Мирний, III, 1954, 24);

Коли не забредеш к Мірошнику бувало, У його є і хліб, і сіль, і сало..; У п’ятницю — просіл, з олією блинці [млинці] (Греб., І, 1957, 69).

3. спец. Якість посолу; ступінь солоності.

Значення в інших словниках

1. просіл — просі́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. просіл — -солу, ч. 1》 Дія за знач. просолити, просолювати і стан за знач. просолитися, просолюватися. Просіл риби. 2》 розм.Солона риба; страва з солоної риби. 3》 спец. Якість посолу; ступінь солоності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. просіл — ПРОСІ́Л, со́лу, ч. 1. Дія за знач. просоли́ти, просо́лювати і стан за знач. просоли́тися, просо́люватися. На лимані не солили риби в бочках на просіл (І. Нечуй-Левицький). 2. розм. Солона риба; страва з солоної риби.  Словник української мови у 20 томах
4. просіл — Просіл, со́лу м. Соленая рыба, родъ холоднаго кушанья изъ соленой рыбы. Конотоп. у. В скоромний день із маслом буханці, книші, вареники і всякі лагоминки, у п'ятницю просіл. Греб. 383.  Словник української мови Грінченка