просічений

ПРОСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до просі́кти.

Бренькнула додолу шибка, просічена наскрізь кулями (Кач., II, 1958, 378).

Значення в інших словниках

1. просічений — просі́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. просічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до просікти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. просічений — ПРОСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до просі́кти. Бренькнула додолу шибка, просічена наскрізь кулями (Я. Качура).  Словник української мови у 20 томах