1. Словник української мови в 11 томах

просічений

ПРОСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до просі́кти.

Бренькнула додолу шибка, просічена наскрізь кулями (Кач., II, 1958, 378).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просічений — просі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. просічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до просікти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просічений — ПРОСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до просі́кти. Бренькнула додолу шибка, просічена наскрізь кулями (Я. Качура). Словник української мови у 20 томах