просічений
ПРОСІ́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до просі́кти.
Бренькнула додолу шибка, просічена наскрізь кулями (Я. Качура).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- просічений — просі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- просічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до просікти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- просічений — ПРОСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до просі́кти. Бренькнула додолу шибка, просічена наскрізь кулями (Кач., II, 1958, 378). Словник української мови в 11 томах