піаніссімо
ПІАНІ́ССІМО, присл., муз. Дуже тихо, ще тихіше, ніж піано (про силу звуку при виконанні музичного твору).
— Тихше! Піаніссімо, — замахав на нього обома руками Кочубей (Кучер, Трудна любов, 1960, 328);
// у знач. ім. піані́ссімо, невідм., с. Таке виконання звуків музичного твору.
Гнучкість динамічних нюансів, знамениті контрасти звитяжного форте і найніжнішого піаніссімо.., — ось за допомогою яких прийомів хорової оркестровки Кошиць досягав особливих звукових ефектів (Нар. тв. та етн., 2, 1966, 26).
Словник української мови (СУМ-11)