піввершка

ПІВВЕРШКА́, невідм., ч. Міра довжини, що дорівнює половині вершка (у 3 знач.).

Раптом щось тріснуло сухо, І гомін полинув з ярка, І куля мигнула над вухом, Од скроні всього з піввершка (Бичко, Вогнище, 1959, 73).

Значення в інших словниках

1. піввершка — піввершка́ іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. піввершка — незм. Міра довжини, що дорівнює половині вершка (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. піввершка — ПІВВЕРШКА́, невідм., ч. Міра довжини, що дорівнює половині вершка (у 3 знач.). Раптом щось тріснуло сухо, І гомін полинув з ярка, І куля мигнула над вухом, Од скроні всього з піввершка (В. Бичко). ◇ (1) Піввершка́ від горшка́ (д) див. вершо́к.  Словник української мови у 20 томах