1. Словник української мови в 11 томах

піввершка

ПІВВЕРШКА́, невідм., ч. Міра довжини, що дорівнює половині вершка (у 3 знач.).

Раптом щось тріснуло сухо, І гомін полинув з ярка, І куля мигнула над вухом, Од скроні всього з піввершка (Бичко, Вогнище, 1959, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піввершка — піввершка́ іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. піввершка — незм. Міра довжини, що дорівнює половині вершка (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піввершка — ПІВВЕРШКА́, невідм., ч. Міра довжини, що дорівнює половині вершка (у 3 знач.). Раптом щось тріснуло сухо, І гомін полинув з ярка, І куля мигнула над вухом, Од скроні всього з піввершка (В. Бичко). ◇ (1) Піввершка́ від горшка́ (д) див. вершо́к. Словник української мови у 20 томах